Скільки людина живе – стільки вчиться. Як добре, коли є у кого вчитись. Найпрекрасніше, коли поруч із навчанням знайомишся з особистими історіями людей, що надихають.

Від 10 до 12 вересня під Києвом відбувався навчальний семінар для релігійних ЗМІ, темою якою було висвітлення в медіа проблеми ВІЛ/СНІД, замісної та підтримуючої терапії. Його провела Комісія з питань соціального служіння Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.


Завдяки тренінгу та зустрічам зі спікерами учасники мали можливість отримати фахову та достовірну інформацію щодо поширення ВІЛ/СНІД в Україні, можливостей медикаментозної терапії та потреб осіб, що мають підтверджений статус інфікування. За даними Центру громадського здоров’я України на кінець 2019 р. оціночна кількість ВІЛ-інфікованих осіб становила 251 168, із них 169 787 знають про свій статус, а 136 105 отримують АРВ-терапію. Саме завдяки їй людина може повернутись до повноцінного життя, соціальної активності та уникнути передачі вірусу іншим.


Спікерка семінару Кристина Рівера, активіст пацієнтської організації «100% Life» підкреслила, що в нашому суспільстві бракує достовірної інформації щодо ВІЛ/СНІД, уражені особи часто «стигматизуються» оточуючими, що викликає відчуття відкинутості та самотності. Тому релігійні ЗМІ, спираючись на достовірну та фахову інформацію, мають формувати відповідне християнське ставлення до хворих на ВІЛ/СНІД та спонукати до створення здорового християнського середовища, де можна було б віднайти підтримку та допомогу у важкій ситуації.


Про свій досвід життя з ВІЛ та виходу з наркотичної залежності розповів Дмитро Шерембей, Голова Координаційної ради та засновник благодійної організації «100% Life». На сьогодні це найбільша організація в Україні, що працює з пацієнтами, в тому числі інфікованими ВІЛ, у 25 регіонах України.


У своїй розповіді Дмитро підкреслив, що одне з найважливіших завдань журналістів – виховувати розуміння, бо найважче для хворої людини – це зустрітись із несолідарним середовищем. Існує небезпека робити з хвороби характеристику людини, а як відомо, ненависть ніколи не будує мостів, а лише мури. «Мені би хотілось, щоби люди не боялись жити у суспільстві», – підкреслив спікер.


Розповідаючи про свій вихід із наркотичної залежності він підкреслив кілька ключових моментів: це досвід зустрічі з Богом та усвідомлення того, що у житті є речі, котрі приносять більше радості, ніж наркотики. Говорячи про роль Церкви, спікер підкреслив, що «це територія, де люди ремонтують свою душу». І важливо бути там, де потрібна допомога, там, де є хворі.

Історія Дмитра довела, що навіть якщо лікар знайде у тебе три невиліковних хвороби, то ти можеш боротись за життя та робити неймовірні речі. При цьому важливо кожен день переживати «на 100 %», наповнювати його добром та допомогою іншим. На сьогодні ВІЛ/СНІД – це не вирок. Є можливість вчасно отримати консультацію та препарати для терапії. Але чи знайдуть хворі підтримку серед близьких, у церковній спільноті та суспільстві? Чи вміємо ми бачити перш за все особу, а не хворобу. Навчальний тренінг також спонукав до роздумів такого роду.


Крім того, під час тренінгу учасники обговорювали специфіку висвітлення інформації на своїх ресурсах, використання соціальних мереж та технологій, що налагоджують комунікацію з читачами чи глядачами, ділились досвідом та напрацюваннями своїх організацій.


Час спільного тренінгу та перепочинку показав чудовий приклад можливої співпраці та спілкування, не зважаючи на різноманітність релігійних поглядів та конфесій (серед учасників були: православні, греко-католики, римо-католики, протестанти, мусульмани). У цих справах, напевно, важливо шукати те, що нас об’єднує. І якщо це любов до Бога, що виявляється в істинній любові до ближнього, який перебуває у потребі, то у нас є шанс досвідчити справжньої єдності…

Аліна Петраускайте, Католицький Медіа-Центр

Фото: Ольга Юрченко, Eleos-Україна