Коли мережа Eternal Word Television Network (EWTN) розпочала мовлення у США 15 серпня 1981 року, багато хто вважав, що попит на католицький телеканал буде незначним. Насправді, коли мати Марія Анжеліка, клаузурова монахиня, виконала обітницю, дану Господеві на початку 1960-х років, заснувавши Монастир Пресвятої Богородиці Ангелів в Айрондейлі (штат Алабама, США), вона й гадки не мала, що одного дня стане засновницею найбільшої релігійної медіамережі у світі.
Хто міг би уявити, що клаузурова монахиня започаткує глобальну телевізійну мережу? Хто міг би передбачити, що телеканал, який утримується виключно пожертвами вірних, а не рекламою, стане найбільшою релігійною медіамережею у світі? Проте саме це — історія світової католицької мережі EWTN.
НЕПРОСТЕ ДИТИНСТВО
Майбутня мати Анжеліка, засновниця EWTN, народилася 20 квітня 1923 року на південному сході міста Кантон (штат Огайо, США) у сім’ї Мей Джанфранческо Ріццо та Джона Ріццо. Доньку назвали Ріта Антуанетта Ріццо.
Реалістично кажучи, навряд чи хтось міг очікувати, що ця дитина чогось досягне. Її батьки не були релігійними. Ба більше, коли Ріті було лише сім років, її мати, яка зазнавала домашнього насильства, подала на розлучення — за тих часів це вважалося тяжкою соціальною стигмою. Ріта жила у великій бідності, а її мати була психічно вразливою, тому дитина була змушена одночасно відвідувати школу і вести материн бізнес хімчистки. Через це вона не довіряла стороннім, не мала друзів і ніколи не зустрічалася з кимось.
ЧУДА, ЯКЕ ПРИЗВЕЛИ ДО ЛЮБОВІ
Проте Ріта пережила два чуда ще до вступу до монастиря — події, які змінили все її життя. Перше сталося у 1934 році. Одинадцятирічна дівчина побігла на автобус і не помітила автомобіля, що наближався. Коли ж вона його побачила, то змертвіла на місці. Однак «дві руки» підняли її й поставили на роздільну смугу. Згодом водій автобуса казав, що ніколи не бачив, аби людина так високо стрибнула.
Друге чудо сталося у 1942 році. Багато років дівчина страждала на опущення шлунка, що спричиняло тремтіння рук, оніміння лівої руки та спазми шлунка, які унеможливлювали нормальне харчування та сон. Але після зустрічі з містичкою Рондо Вайз Ріта зазнала чудесного оздоровлення. Це оздоровлення допомогло їй усвідомити, що Бог любить її особисто — і вона почала відповідати Йому любов’ю. Її любов стала такою глибокою, що 15 серпня 1944 року Ріта вступила до монастиря в Клівленді й стала сестрою Марією Анжелікою Благовіщення, францисканкою Найсвятішого Таїнства. Згодом згромадження змінило свою назву на «Клариски Вічної Адорації».
Зухвалий характер сестри та слабке здоров’я — зокрема пневмонія, тонзилектомія та накопичення рідини в колінах — здавалися малоймовірними передумовами тривалого монашого життя. Але нічне чудесне оздоровлення колін переконало настоятельок, що молода монахиня справді має покликання. Сестра Анжеліка склала свої довічні обіти 2 січня 1953 року.
ОБІТНИЦЯ
Однак довічні обіти не звільнили сестру від її недуг. Вона впала й ушкодила хребет, коли мила підлогу, і ніщо — ні гіпсовий корсет, ні витяжка для ніг і шиї, ні ортопедичний корсет — не приносило полегшення. Проте напередодні ризикованої операції на хребті сестра дала Богові обітницю, що змінила її життя: вона сказала, що заснує монастир на Півдні, якщо Господь дозволить їй знову ходити. І хоча операція 31 липня 1956 року завершилася медичним провалом, сестра справді виявила, що може ходити.
Щоб виконати цю обітницю, у січні 1957 року сестра написала листа архієпископу Тулену, ординарію дієцезії Мобіл–Бірмінгем, із проханням дозволити їй заснувати в його дієцезії клаузурову спільноту. Архієпископ Тулен дав згоду, і так були посіяні зерна апостоляту, якого світ ще не бачив.
Звісно, монастир Пресвятої Богородиці Ангелів в Айрондейлі, з якого згодом постала EWTN, мав свої труднощі на початковому етапі. Попри згоду архієпископа Тулена, сестра Анжеліка мусила отримати дозвіл свого єпископа в Огайо, а також спеціальні диспензи з Риму, бо у 37 років вона була надто молодою, щоб стати абатисою нового монастиря.
БОЖА ПІДКАЗКА І ПОЧАТКОВІ ВИПРОБУВАННЯ
Минуло п’ять довгих років, перш ніж Рим надав матері Анжеліці дозвіл заснувати Алабамську фундацію. У цей час вона отримала необхідну диспензу та титул «мати». У лютому 1961 року, коли вона разом із кількома сестрами їхала на Південь, до Бірмінгема, вони зупинилися на ніч у придорожньому мотелі, де мати вперше в житті побачила телевізор.
Прибувши до Бірмінгема, колишній мер міста показав матері ділянку, на якій згодом буде збудовано EWTN — 15 мальовничих акрів гірського схилу в місті Айрондейл. Архієпископ Тулен урочисто заклав перший камінь монастиря 24 липня 1961 року. Ні він, ні сестри не очікували жодних проблем.
Але проблеми таки з’явилися. У ті часи лише 2 відсотки населення були католиками, і не всі з радістю сприйняли новий монастир. У сестер стріляли, монастирську ділянку щосуботи нищили вандали, а проєкт супроводжували дорогі затримки й перевищення кошторису. Медіа почали висвітлювати труднощі, з якими боролися монахині. Це привернуло увагу широкої громадськості до монастиря та його спільноти, яку згодом місцеві мешканці прийняли з прихильністю.
Новий монастир було посвячено 20 травня 1962 року, і мати одразу ж почала виголошувати духовні конференції у монастирі. У вересні 1967 року вона навіть дала телевізійне інтерв’ю, щоб пояснити, як Другий Ватиканський Собор змінює життя монастиря. Тим часом сестри утримували себе, виготовляючи рибальські блешні та смажений арахіс, але вони благали Бога, щоб послав їм працю, яка дозволила б їм стати частиною місії Церкви.
У 1969 році Рим дозволив матері продовжувати її конференції як форму місійної діяльності. Ці конференції записували та поширювали.
«ГОСПОДИ, МЕНІ ПОТРІБНО ЩОСЬ ТАКЕ»
До 1971 року єпископ Джозеф Ват, перший ординарій новоствореної дієцезії Бірмінгема, почав заохочувати матір Анжеліку приймати запрошення виступати перед католицькими групами поза межами кляузури.
Упродовж наступного десятиліття мати записувала радіопрограми та видавала мінікнижечки про віру. Згодом її книжки друкували вже на власній друкарській машині, а разом із аудіозаписами їх поширювала по всій країні група відданих мирян.
Однак тільки після того, як у березні 1978 року мати відвідала баптистську телестанцію, розташовану на вершині хмарочоса в Чикаго, вона звернула увагу на новий засіб євангелізації — телебачення. Тоді вона промовила свою знамениту фразу:
Господи, мені потрібно мати щось таке!
Мати ніколи не робила нічого наполовину. Її перший крок у телебачення — це 60-серійна програма для Christian Broadcast Network, знята з травня по серпень 1978 року.
Проте в листопаді 1978 року мати дізналася, що телеканал, на якому вона фільмувала свою другу серію, планує транслювати блюзнірський фільм. Вона пригрозила відмовитися від подальшої роботи. Керівник станції сказав їй, що без їхньої студії її телевізійна діяльність закінчиться. Мати відповіла, що побудує власну студію. Керівник заявив, що їй це не вдасться. Мати сказала: «Побачите!»
ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ СТРАХ
Маючи лише середню освіту, 200 доларів і 12 клаузурових монахинь без жодного досвіду у телебаченні, мати Анжеліка взялася перетворити монастирський гараж на телевізійну студію. 27 січня 1981 року EWTN отримала ліцензію Федеральної комісії зв’язку (FCC), ставши першою католицькою супутниковою телевізійною станцією у США. Кількома місяцями пізніше, 15 серпня 1981 року, EWTN розпочала мовлення — чотири години на добу, охоплюючи 60 000 домівок.
Упродовж будівництва мережі мати заборгувала мільйони доларів, а EWTN і далі існувала виключно завдяки пожертвам глядачів — жодної реклами!
Мало хто погодився б ризикувати так багато. Але мати говорила:
Хочеш зробити щось для Господа — роби. Якщо відчуваєш, що треба щось здійснити, навіть якщо тремтиш від страху, навіть якщо боїшся до смерті — зроби перший крок. Благодать приходить разом із цим кроком, і далі отримуєш її, рухаючись уперед. Страшно бути — це не проблема; проблема — нічого не робити, коли страшно.
Матір Анжеліка добре знала, що таке страх, — але вона продовжувала йти, і завдяки Божій благодаті мережа зростала, а борги було погашено. Окрім офіційних титулів — першої Голови Ради та Генеральної директорки мережі — мати була ведучою популярної, досі існуючої програми «Mother Angelica Live» на EWTN. Вона також заснувала Францисканських Місіонерів Вічного Слова, чоловічу чернечу спільноту, осілу в Айрондейлі.
У 1995 році мати Анжеліка, натхнена Богом, розпочала будівництво Монастиря Пресвятої Богородиці Ангелів і Санктуарію Найсвятішого Таїнства у сільській місцевості Генсвілла (штат Алабама, США); у грудні 1999 року її спільнота туди переселилася.
ВІД ГАРАЖА ДО ВСЕСВІТЬНОЇ МЕРЕЖІ
У ніч на Різдво 2001 року мати Анжеліка пережила тяжкий інсульт і крововилив у мозок, які позбавили її можливості говорити. У 2009 році Папа Бенедикт XVI нагородив матір престижною медаллю Pro Ecclesia et Pontifice. Мати Анжеліка відійшла до Господа у Великодню Неділю 2016 року — жінка великої віри, яка й надалі надихає мільйони людей у всьому світі.
Від початкових чотирьох годин мовлення на добу — до 24 годин; від виключно заздалегідь записаних програм — до прямих трансляцій у США та по всьому світу; від однієї мережі англійською мовою — до 11 мереж, що мовлять різними мовами; від 60 000 домівок — до понад 435 мільйонів домівок у більш ніж 160 країнах і територіях; від серії невеликих брошур — до електронних і друкованих новинних сервісів, зокрема газети The National Catholic Register, численних міжнародних інформаційних служб та видавничого відділу — Мережа продовжує зростати.
І все це — тому, що одна кляузурова монахиня сказала Ісусові «так».
EWTN Україна
Українська філія Телебачення Віковічного Слова (EWTN Україна) розпочала своє мовлення в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії – 8 грудня 2011 р. В EWTN Україна служать священики зі Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії, Малі Сестри Непорочного Серця Марії (гоноратки) та миряни. Чисельна група Друзів та волонтерів допомагає у розвитку телебачення своїми молитвами, пожертвами та служінням.
Телебачення EWTN в Україні може існувати лише завдяки пожертвам тих, котрі спроможні поділитися з нами своєю добротою, датком і серцем. Допоможи і ти, якщо хочеш, щоб воно існувало! Пожертви можна надсилати на Картку Приватбанку 5169 3305 2170 7486 (Телебачення Віковічного Слова)
