
Під час своєї першої як Папа Римський подорожі Латинською Америкою Лев XIV виголосив три різні послання, звернені до трьох різних суспільних реалій. В Уругваї він закликав пробудити віру, яка, здається, заснула; в Аргентині — до примирення та діалогу задля зміцнення демократії; а в Перу повернувся до витоків власної історії, щоб нагадати Церкві: вона не може забувати про тих, хто живе на узбіччі суспільства.
Першою зупинкою став Уругвай. Папа прибув до цієї країни 6 листопада. До цього папський візит тут відбувався 38 років тому: святий Йоан Павло II відвідав Уругвай у 1987 році, а потім повернувся туди ще раз у 1988-му.
Уругвай часто називають найбільш секуляризованою країною Латинської Америки. Із населенням близько 3,5 мільйона осіб приблизно 33% вважають себе католиками. Іншими словами, лише кожен третій уругваєць є католиком.
Щоб оцінити вплив візиту Святішого Отця, знадобиться кілька тижнів. Однак уже зараз можна стверджувати, що його послання залишило глибокий слід у цій країні.
Марія «залишилася тут»
Лев XIV вирішив попрощатися з Уругваєм поруч із Тією, Хто супроводжує його історію від самого початку. Перед образом Богородиці Тридцяти Трьох — покровительки країни — 8 листопада Папа звершив свою останню велику подію на уругвайській землі. Він знову порушив одну з головних тем свого візиту: як передавати віру в суспільстві, де багато людей віддалилися від неї.
Місце для цієї зустрічі було обране невипадково. Невеликий марійний образ пов’язаний з однією з визначальних подій в історії Уругваю. У 1825 році ті, хто боровся за свободу своєї землі, також звернулися до Марії, віддаючи початок своєї справи під Її опіку. «Історію народів також неможливо повністю зрозуміти без згадки про Бога», — нагадав Папа.
Відтоді, за його словами, змінилися покоління, обставини, а також «ставлення багатьох уругвайців до віри». Проте Марія «залишилася тут».
Жінки, які зберегли віру
Папа особливо хотів зупинитися на тих, хто передавав цю віру від покоління до покоління: «Поки Марія супроводжувала історію цього народу, у багатьох домівках інші жінки зберігали віру та передавали її своїм дітям».
Він говорив про матерів, які навчали дітей перших молитов, приносили їх до Хрещення та готували до прийняття інших Таїнств.
Згадав також бабусь, які облаштовували невеличкий домашній вівтар, молилися за живих і померлих та допомагали відчувати Божу присутність у повсякденному житті.
Віра повинна посідати «справжнє місце» в житті чоловіків у родинах
Однак послання Папи не обмежувалося лише жінками. Лев XIV безпосередньо звернувся до батьків і дідусів, наголосивши, що молодь повинна бачити: віра посідає «справжнє місце» в житті чоловіків їхніх родин.
«Діти багато чого вчаться, бачачи, що їхній батько може стати навколішки перед Богом і при цьому не почуватися менш мужнім», — сказав він перед від’їздом до Аргентини, де прибув 8 листопада.
У Буенос-Айресі Папа розпочав другий етап своєї апостольської подорожі Латинською Америкою. В аеропорту його зустрів президент Аргентини Хав’єр Мілей.

Прибуття до Аргентини ознаменувало, мабуть, найбільш політично делікатний етап подорожі. Причиною була не лише глибока суспільна та політична поляризація, яку переживає країна, а й те, що Лев XIV ступив на батьківщину свого попередника — Папи Франциска, який за 12 років свого понтифікату так і не повернувся до Аргентини.
Передати майбутнім поколінням «єдину Батьківщину»
Перша промова Папи в Аргентині задала тон усьому візиту. Невдовзі після прибуття він зустрівся з представниками державної влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу.
Під час зустрічі він згадав Папу Франциска: «Упродовж багатьох років Вселенська Церква прислухалася до голосу Папи-аргентинця, який зберігав у своїх спогадах і серці місця, людей і віру, які отримав тут», — сказав він.
«Сьогодні, як його наступник у Петровому служінні, я певною мірою йду його слідами в цій країні, де особиста історія Папи Франциска згодом поєдналася з історією всієї Церкви».
Лев XIV також наголосив на різноманітності, яка формувала Аргентину, та її історичній здатності «відчиняти свої двері» й підніматися після труднощів. Водночас він нагадав аргентинцям: «Жодне покоління не будує свою Батьківщину з нуля. Воно успадковує її».
Насамкінець Папа закликав Аргентину зберігати готовність до діалогу та шукати шляхи порозуміння — як усередині країни, так і у відносинах з іншими державами Південної Америки.
«Тепер наше завдання — примножити те, що ми отримали, і зберегти живою мету “утворення національної єдності”», — сказав він, цитуючи преамбулу Конституції Аргентини. «Нехай ті, хто прийде після нас, отримають єдину Батьківщину, гідну своєї історії та можливостей, які вона в собі містить».
Родина — «опора серед численних викликів нашого часу»
Прибуття Лева XIV до Буенос-Айреса спричинило історичну мобілізацію людей, перетворивши аргентинську столицю на величезний простір свідчення віри. Під час Святої Меси, на яку зібралося майже 2,5 мільйона людей, Папа захистив роль родини в сучасному суспільстві, закликавши країну «не піддаватися тим, хто вважає християнську родину застарілою».
Родина, додав він, залишається «опорою серед численних викликів нашого часу».
Від ранніх годин тисячі вірян заповнили головні проспекти міста, а ще сотні тисяч людей вишикувалися вздовж маршруту папського кортежу, щоб привітати Святішого Отця. Це святкування стало наймасовішою подією за весь час його понтифікату.
Перу: повернення додому
Найбільш емоційний етап південноамериканської подорожі Лев XIV залишив для Перу. Багато в чому це було справжнє повернення додому. Він прожив там понад два десятиліття, і цей досвід глибоко вплинув на його душпастирське служіння — від перших років місіонерської діяльності до служіння єпископом і навіть набуття перуанського громадянства.
Після відвідин Уругваю та Аргентини Папа 11 листопада вирушив до Перу, де провів шість днів, відвідавши Ліму, Куско, Пукальпу та Чиклайо. Святіший Отець повернувся також до місць, які належали до дієцезії, якою він керував упродовж восьми років — від 2015 до 2023 року.
Послання, які він виголошував під час перебування в країні, відображали теми, що супроводжують увесь його понтифікат: близькість до забутих, суспільне примирення та захист тих, хто живе на суспільних окраїнах.
У Санта-Крус-де-Суччабамба, віддаленому андському містечку, куди Папа дістався гелікоптером, він засудив занедбання сільських громад і закликав фермерів не піддаватися «зневірі чи насильству» перед обличчям бідності та еміграції.
У Саньї — місті, позначеному браком питної води та десятиліттями занедбання, — він виголосив одне з найбільш особистих звернень цієї подорожі: «Піклуватися одне про одного й ніколи не звикати до страждань інших».
У Куско, розташованому на висоті 3400 метрів над рівнем моря, він наголосив на ролі віри як засобу примирення «в наш час, позначений ранами та поділами». Там його зустріли численні групи паломників з усіх Анд, багато з яких добиралися кілька днів, щоб побачити Святішого Отця.
Останньою великою зупинкою стала перуанська Амазонія. У Пукальпі Лев XIV виголосив найрішучішу промову всієї подорожі, вимагаючи справедливості для корінних лідерів, убитих за захист своїх територій від незаконного видобутку корисних копалин та вирубування лісів.
«Кров цих наших братів волає до Бога і вимагає справедливості», — сказав він перед місіонерами та представниками народів Амазонії.
В останній день перебування в Перу Папа хотів засвідчити свою прихильність до мешканців Будинку для літніх людей у Кальяо, яким опікуються Малі Сестри Убогих. Там він залишив послання, що підсумувало дух усієї подорожі: заклик протистояти байдужості та будувати суспільство, в якому люди більше підтримують одне одного.
«Ми не можемо залишатися байдужими, знаючи, що тіла й душі багатьох наших братів і сестер занедбані, а нерідко й піддаються маніпуляціям», — застеріг він.
Насамкінець у Лімі, перед більш ніж 1,5 мільйона вірян, які зібралися на завершальну Святу Месу, Папа звернув увагу на приклад святого Торибіо де Могровехо (1538–1606), іспанця, народженого в Майорзі, провінція Вальядолід, якого було призначено архієпископом Ліми і який помер у Перу. Таким чином Лев XIV запропонував ключ до розуміння того, як слід звіщати Добру Новину.
Папа представив святого Торибіо як місіонера, «євангелізатора, батька і пастиря», який проповідував із «лагідністю» та подорожував країною, виявляючи «велику свободу духу й терпеливість у вислуховуванні», щоб «пізнавати своїх вірних, допомагати їм і, коли було потрібно, виправляти їх».
Цей матеріал уперше опублікувало EWTN News Español — іспаномовне сестринське видання EWTN News. Його перекладено та адаптовано редакцією EWTN Україна.




