ТАБІР – ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗЙОМОК ФІЛЬМУ «ВІРИТИ»

Остання сцена фільму «Вірити» зображає ті часи, коли за переховування молитовника, розарія чи якихось інших релігійних предметів можна було потрапити у в’язницю, опинитися в таборі Сибіру чи Казахстану. Багатьох спіткала така доля. Як, отже, католики практикували свою віру в таборі? Як їм вдавалося вижити в умовах постійного нагляду, знущань, допитів? Це побачимо у фільмі.

Здавалося неможливим у такий складний період для всього світу завершити зйомки нашого фільму. Однак Бог допоміг нам це зробити! Сьогодні наші серця сповнює вдячність. Вдячність передусім Богові. Це Він зібрав таку команду – молодих талановитих людей, які попри різні перешкоди зуміли за цей рік часу реалізувати те, що вже давно було моєю мрією.

Свою глибоку і щиру подяку висловлюю:

Режисеру Артему Шемету за добру співпрацю, відповідальність, а передусім за відвагу взятися у 23 роки за свій перший художній фільм. Не можна було не помітити, як сцена за сценою зростала його професійна майстерність, і серце раділо, що в нашій країні маємо таких чудових, талановитих людей.

Продюсеру Ігору Качуру за титанічні зусилля, пов’язані з координуванням, організацією, а також за ввічливість і водночас непохитність, коли цього вимагали обставини. За ефективну допомогу в цьому дякуємо Олександру Ценеру.

Оператору-постановнику Сергію Бурковському, який разом зі своєю командою: Володимиром Моргуновим, Романом Данилко та ін., безконфліктно, віддано і допізна знімав усі кадри для фільму. Також подяка звукорежисеру Євгену Смірнову.

Художнику-постановнику Вассі Багаліці разом з її командою за приготування всіх декорацій для сцен фільму, особлива вдячність за прекрасну розкадровку сцен.

Виконавчому продюсеру о. Олександру Зелінському ОМІ, директорові Католицького Медіа-Центру та телебачення EWTN, який разом із співпрацівниками та співбратами о. Богданом Савицьким ОМІ та о. Блажеєм Гавлічком ОМІ перший прибував на локації і останній виїжджав, розвозячи всіх по домівках.

Володимиру Качурові за завжди добре слово, мобілізацію і підтримку, а також за те, що запалив цю молоду команду до праці над фільмом.

Художнику по костюмах Тетяні Ходоровській та художнику по гриму Ксені Галченко з її командою.

Усім акторам, які взяли участь у нашому фільмі: тим, що знялися благодійно, і тим, що зробили це абсолютно безоплатно. Дякуємо акторам масових сцен, яких було щонайменше 200 (не враховуючи додаткових 250 осіб під час зйомок у Мурафі). Дякуємо за ваш час, вкладені зусилля, а насамперед за допомогу в цій важливій справі. Дякуємо також і Сергію Балицькому, Ані Шпаченко і постулантам ОМІ з Обухова за організацію і допомогу.

Артему Гудіну, який впродовж зйомок завжди в усьому допомагав, Ігору Бєлиху за бекстейдж, фірмі Пластікс Україна, а також усім волонтерам, втім сестрам: гонораткам, кармелітанкам босим, бенедиктинам-місіонеркам, сестрам св. Павла з Шартр та семінаристам ВДС у Ворзелі.

Брату Себастьяну Янковському ОМІ та Ігору Янковському за доставку смачної їжі та багатогодинне приготування бутербродів на кожне місце зйомок, Сестрам Місіонеркам Божественної Любові та Місіонерам Облатам з Обухова за її приготування.

Богу подяка і велика вдячність всім, що нас духовно та матеріально підтримували і продовжують підтримувати. Сподіваємося на вашу подальшу допомогу, щоб фільм міг з’явитися на великих екранах уже влітку 2021 року.